Дефіцит кадрів розпочався ще до повномасштабної війни й нині лише посилюється. Автоматизація та роботизація – це не про заміну людей, а про інструменти, що допомагають бізнесу вистояти, масштабуватися та зберігати робочі місця. Мобілізація, нестача фахівців і зростаюче навантаження на команди – щоденні виклики для компаній. Як роботизація може стати способом підтримати виробництва, розвантажити команди та посилити стійкість бізнесу й економіки? Відповіді – на круглому столі.
Головні драйвери автоматизації
Дефіцит кадрів – важливий, але не єдиний стимул інвестувати в робототехніку.
Компанії розглядають автоматизацію як спосіб:
- забезпечити стійкість бізнесу – незалежно від того, чи є у штаті достатньо фахівців;
- підвищити повторюваність і точність процесів, мінімізуючи людський фактор;
- гарантувати якість продукції та сервісу, особливо у сферах, де помилки критичні;
- зменшити залежність від ринку працівника, який у багатьох галузях став жорстко конкурентним.
Євген Гусаров — засновник Profi Robotics Ukraine, розказав, що вони з 2017 року займаються роботизацією. Під час повномасштабного вторгнення підприємства почали переходити на автоматизацію через ряд причин. Адже роботизація покращує сервіс. Автоматизовані процеси дають змогу: прискорити обслуговування, забезпечити стабільну якість результату, зменшити залежність від людських помилок.
Зварювання відповідальних конструкцій, робота з колісними парами, вимірювання та контроль деталей – це ті зони, де робоча сила дорожчає, а вимоги до точності тільки зростають. Тому автоматизація тут – питання не вибору, а неминучості.
З чого починати роботизацію: практичні поради
Анна Іванчук — операційна директорка PROFI Robotics Ukraine проінформувала, що впровадження роботів має починатися не з вибору бренду техніки і навіть не з перегляду відео «класного робота». Основою має бути стратегія.
- Потрібно зрозуміти: куди рухається бізнес, які проблеми автоматизація має вирішити, як виміряти успіх. Без чіткої, вимірюваної мети роботизація не працює
- На стороні компанії має бути команда, яка розуміє процеси та може взаємодіяти з інтегратором. Це не робота «однієї людини»
«Якщо ми говоримо про автоматизацію, роботизацію, то це має бути або сильна інженерна команда на стороні компанії, яка хоче її впроваджувати, або компанія-інтегратор, яка буде допомагати в цьому процесі. І вже тільки потім ми думаємо, яке ж обладнання і для чого власне ми впроваджуємо», – наголошує Анна Іванчук.
- Обрати інтегратора або розвивати власних інженерів.
- Починати з простих процесів. Бізнес часто намагається роботизувати одразу найскладнішу ланку, яка є вузьким місцем. Але інколи стратегічно вигідніше автоматизувати прості повторювані операції, швидко отримати економічний ефект (ROI), а потім переходити до складних проектів. Це дозволяє переконати керівництво, знизити ризики й зібрати внутрішню експертизу.
Від ручних операцій до виробництв, що працюють 24/7
Ігор Параняк — операційний директор компанії Kormotech розказав про автоматизацію виробництва компанії. Підприємство стартувало з низьким рівнем автоматизації – близько 40% до 2023 року. Значна частина операцій виконувалась вручну, і бізнес довго покладався на велику кількість працівників. Зараз Kormotech – це виробництво з потужністю 55 тисяч тонн на рік, де всім процесом на зміні керують лише дві людини, а вся технологія – від рецептури до відвантаження – повністю автоматизована. Основний драйвер автоматизації та роботизації – забезпечити стійкості бізнесу незалежно від обставин.
«Якщо порівняти українську фабрику і литовську, то в останній в 4 рази менше персоналу працює при однакових потужностях з українською. Правильне планування дозволило одразу закласти роботизовані рішення та системи управління. Наступні заводи проєктують вже з амбіцією 95-100% автоматизації, де роль людини мінімальна, а всі рутинні та фізично важкі операції виконують роботи», – поділився спікер.
Роботизація залізничної галузі: дорогий, але неминучий шлях до точності та ефективності
Процес роботизації у залізничній сфері залишається складним і витратним завданням, заявив Іван Остапченко — директор з розвитку та інновацій АТ «Укрзалізниця». Попри очевидні переваги автоматизації, галузь стикається з низкою бар’єрів – від нестачі кваліфікованих кадрів до технологічної інерційності, яка притаманна інфраструктурним системам, що існують десятиліттями.
Велика частина персоналу сьогодні залишається зайвою не через низьку кваліфікацію, а через те, що технології, на яких працює залізниця, залишаються надзвичайно консервативними. Система, що функціонує багато років, не може бути одномоментно роботизована по всій країні. Автоматизація можлива на окремих дільницях чи об’єктах, але масштабна трансформація потребує часу, інвестицій та ретельної підготовки.
Саме тому автоматизація та роботизація стають природним шляхом розвитку: зменшення впливу людського фактору, підвищення точності операцій, забезпечення повторюваності виробничих процесів, покращення рівня безпеки на транспорті.
Як автоматизація підвищує продуктивність у 10 разів
Один із практичних кейсів: замість того, щоб працівник переносив вантажі вручну, компанія Нова пошта спершу оптимізувала планування приміщення, а потім створила систему, де людина взагалі не рухається, а посилки самі “крутиться” навколо неї. Це збільшило продуктивність людини у десять разів.
Інший приклад, який навів Євгеній Хоменко — Chief Robotics Officer, Нова пошта, – роботизовані термінали в логістиці, де обробка посилок зросла з 50 тисяч до близько мільйона за день. За рахунок автоматизації компанія змогла збільшити швидкість і обсяги, не розширюючи штат у тій самій пропорції.
Що стримує автоматизацію бізнесу
- Гроші та ризики війни. Роботизація – довгострокова інвестиція з окупністю у роках. В умовах високої невизначеності компаніям важко приймати дорогі рішення.
- Кадровий дефіцит. Для обслуговування роботів потрібні кваліфіковані інженери. У регіонах знайти таких фахівців – велика проблема.
- Нестача інтеграторів і експертизи. Компанії часто «винайдуть велосипед», хоча на ринку є готові рішення. Але якісних інтеграторів все одно завжди не вистачає.
- Ментальні бар’єри керівництва. Головний виклик – пояснити, що автоматизація не дає результат “завтра”. Це стратегічний крок, а не швидке рішення.
Які держава готує програми для підтримки
Лілія Маляр — проєктна менеджерка цифрової реформи ринку праці «Обрій», Міністерство економіки України, розказала про майбутьою єдину екосистемою для ринку праці, яка об’єднуватиме в одному просторі бізнес, людину, державу, надавача цих проєктів, для того, щоб всі процеси були прозорими та легкими. Для бізнесу – це пошук працівників з допомогою штучного інтелекту, електронне працевлаштування, це підготовка дійсних, кваліфікованих працівників під вакансію. Для шукача роботи це підбір вакансії згідно локації, навичок і тд. Для держави це аналітика, реагування на всі виклики, які з’являються. Реформа запрацює з початку 2026 року.
Олег Коваль — заступник директора Державного центру зайнятості, розповів про гранти, їх пороядок надання, які включені в майбутній постанові в сфері зайнятості населення. Це гранти на професійний розвиток: перекваліфікацію, перепідготовку та підтвердження кваліфікації за бюджетні кошти. Він надається на суму 15 тис грн і на 150 робітничих професій, визначених за аналізом ринку. У майбутньому компанії також зможуть отримувати гранти на навчання своїх співробітників.
Висновок
Дякуємо всім спікерам за експертизу, практичні кейси та чесний діалог, що допомагає бізнесу знаходити рішення й рухатися вперед навіть у найскладніші часи. Сучасний ринок праці переживає трансформацію, яку прискорили війна, мобілізація та хронічний дефіцит кадрів. У цих умовах роботизація перестає бути інновацією «для майбутнього» – вона стає інструментом виживання, розвитку й підвищення конкурентоздатності українських компаній.
Проте шлях до роботизації потребує стратегічного підходу: сильної інженерної команди або надійного інтегратора, правильного планування, розуміння власних процесів та готовності інвестувати у довгострокові рішення. Автоматизація – це не про заміну людей, а про створення умов, у яких бізнес може працювати стабільно, команди – ефективно, а економіка – відновлюватися та зростати.