Питання податкової політики, адміністрування ПДВ та боротьби з тіньовою економікою сьогодні стають центральними для українського бізнес-середовища. Підприємці дедалі частіше говорять про надмірний тиск, непередбачуваність державних рішень та високу ціну дотримання законодавства. На цьому тлі все очевидніше, що бізнес потребує не просто окремих рішень, а комплексного оновлення правил гри.
Керівник Аналітичного центру Спілки Андрій Єрашов долучився до зустрічі з експертами місії МВФ, де окреслив ключові виклики, з якими сьогодні стикається український бізнес – від регуляторного тиску до нестабільності умов роботи. Також він представив конкретні пропозиції щодо вирішення нагальних проблем та створення більш прогнозованого і конкурентного бізнес-середовища.
Чому бізнес уникає реєстрації платником ПДВ
Система адміністрування ПДВ сьогодні залишається однією з найбільш обтяжливих. За даними дослідження Світового банку (кінець 2024 року), витрати підприємств на дотримання податкового законодавства у середньому перевищують 100 тис. грн на рік. Для малого бізнесу з оборотом менше 1 млн грн ці витрати становлять понад 31 тис. грн – не менше 3% від обороту. Для великого бізнесу – майже 900 тис. грн, або близько 1%.
ПДВ – найдорожчий податок з точки зору комплаєнсу: приблизно 121 тис. грн на рік. Це еквівалентно зарплаті бухгалтера на повну ставку протягом восьми місяців лише для виконання вимог зі сплати ПДВ. Різниця між спрощеною та загальною системою оподаткування в навантаженні – майже десятикратна. Це і пояснює, чому мікро- та малий бізнес намагається уникати переходу у статус платника ПДВ.
Блокування накладних і корупційні ризики
Платники ПДВ практично щодня стикаються з ризиком потрапити до списку «ризикових» або отримати блокування податкових накладних. Зараз у країні понад 10 тис. таких «ризикових» компаній, щомісяця блокується 60-90 тис. накладних на суму близько 3 млрд грн. Лише у жовтні 2024 року понад 10 тис. компаній отримали блокування ПН.
80% накладних після подання пояснень та документів розблоковуються, ще у 92% випадків суд ухвалює рішення на користь бізнесу. Але час і гроші, витрачені на оскарження – це прямі втрати. Деякі компанії повідомляють, що розблокування однієї накладної може потребувати місяців роботи декількох бухгалтерів.
Національне агентство з питань запобігання корупції ще у 2023 році визначило ключові корупційні ризики в адмініструванні ПДВ – від непрозорості СМКОР до невиконання судових рішень. Жоден із цих ризиків досі не усунений. Варто зазначити, що наразі кількість блокування знижується, але ще потребує доопрацювання.
Чому бізнес продовжує платити зарплати в конвертах
Попри позитивну динаміку надходжень ПДФО (план Мінфіну перевиконано на 9,3%), частка неофіційних зарплат досі висока. Певною мірою ситуацію покращило економічне бронювання – воно стимулювало роботодавців до легального оформлення людей.
Однак збільшення військового збору з 1,5% до 5% різко зменшує шанси на зниження податкового навантаження на працю найближчим часом.
Що ще має стати пріоритетом для покращення умов роботи бізнесу
Серед рекомендацій бізнесу – сфери, без яких інвестиції в умовах війни неможливі:
- Підтримка бізнесу у прифронтових регіонах. Кредити, компенсації збитків, підтримка енергонезалежності – це критично для збереження виробництв.
- Дерегуляція та цифровізація. Масове скорочення дозволів, розширення функціоналу «єДозвіл», переведення всіх ліцензій у цифровий формат.
- Страхування воєнних ризиків. За оцінками, збитки України вже перевищують $176 млрд, а потреби на відбудову сягають $486 млрд. Без державних та міжнародних механізмів страхування інвестори просто не заходять у країну.
Висновок
Український бізнес продовжує працювати, інвестувати та створювати робочі місця навіть у найскладніших умовах повномасштабної війни. Проте нинішня система адміністрування податків, корупційні ризики та постійні непередбачувані витрати суттєво стримують розвиток підприємництва і перешкоджають його виходу з тіні. Бізнес потребує зрозумілих правил гри, прозорого адміністрування та чесної конкуренції. Це можливо лише за умови комплексних реформ.
Україна має шанс на якісний стрибок – побудувати економіку, де підприємництво стає двигуном відновлення країни, а довіра між бізнесом і державою є ключовою цінністю.
Дякуємо організаторам зустрічі та всім учасникам за відкритий діалог і конструктивність. Спілка українських підприємців і надалі працюватиме для того, щоб голос бізнесу був почутий, а необхідні зміни – стали реальністю.
