Проблема тінізації завжди була болючою для бізнесу та держави, але сьогодні, в умовах повномасштабної війни, вона набуває особливої ваги. Коли кожна гривня надходжень важлива, а навантаження на легальний бізнес зростає, питання «хто працює чесно, а хто – ховається в тіні» стає питанням економічної безпеки. Саме тому пошук рішень для детінізації економіки є важливим.
Керівник Аналітичного центру СУП Андрій Єрашов долучився до обговорення цієї теми у рамках заходу, організованого Світовим банком та KSE за підтримки Агентства Великобританії з міжнародного розвитку (FCDO). Серед учасників події були представники органів влади, зокрема Дарина Марчак та Андрій Телюпа з Мінекономіки, Леся Карнаух з Державної податкової служби, представники НБУ, БЕБ, НАБУ, МВФ, та представники міжнародних організацій та провідних бізнес-асоціацій.
Детінізація економіки: основні виклики
У ході дискусії Андрій Єрашов підкреслив: тіньова економіка в Україні сьогодні – це вже не просто «паралельна реальність», це масштабний виклик, який визначає здатність держави виконувати свої функції. Дані говорять самі за себе: у 2024 році втрати бюджету від тінізації зросли до 375–603 млрд грн – більше, ніж минулого року. А частка тіньової економіки, яка до війни знижувалася, сьогодні піднялася до 40% ВВП. Тобто майже половина економічної активності відбувається поза офіційною системою.
Причини цього – комплексні. Адміністративні бар’єри, складні процедури, високі ставки податків і ЄСВ створюють для бізнесу спокусу працювати «в тіні». Додаються політичні та інституційні фактори – низька довіра до держави, корупція та неефективний контроль. Війна лише посилила ці тенденції: економіка скорочується, бізнеси переїжджають, ресурси спрямовані на оборону, а контроль слабшає.
Однією з найбільших проблем є масштабні зловживання через мережі ФОП. Спрощена система створена для малого бізнесу, проте різниця у податковому навантаженні між ФОП і юридичними особами стимулює великі компанії маскуватися під дрібних підприємців. Деякі роздрібні мережі оформлюють десятки магазинів на різних підприємців, які змінюються щойно наближаються до річного ліміту. Це дозволяє уникати ПДВ, податку на прибуток і частини зобов’язань із найму працівників. Такі схеми не просто зменшують доходи бюджету – вони руйнують чесну конкуренцію, створюючи нерівні умови для всіх.
Ключові причини, зловживання та пропозиції для системних змін
Проблема не в тому, що ФОП існують. Проблема в тому, що великий бізнес використовує їх як інструмент для ухилення від оподаткування. Учасники дискусії наголосили: боротьба зі зловживаннями не має перетворитися на тиск на малий бізнес. Важливо точково відстежувати ризикові моделі поведінки – наприклад, штучні мережі ФОП, спільні адреси, однакові транзакції між групами пов’язаних підприємців, масову ротацію ФОП у межах однієї торгової точки. Цифрові інструменти, такі як аналітика РРО/пРРО та фінансовий моніторинг, уже дозволяють це робити.
Ефективна детінізація вимагає координації між державними органами — податковою, Держпраці, БЕБ, НБУ, Мінекономіки, НАЗК. Важливо не просто збирати дані, а об’єднувати їх, швидко аналізувати та реагувати. Уже зараз Держфінмоніторинг передає дані про сотні підозрілих ФОП, залучених у тіньові схеми, але ефективність залежить від того, наскільки оперативно працюють інші служби.
Міжнародний досвід доводить: детінізувати економіку можна тоді, коли перебування «в тіні» стає дорожчим і ризикованішим, ніж робота легально. Україна має всі інструменти – політичну волю, цифровізацію, активний бізнес-сектор – але ключовим фактором успіху стане зміна філософії регулювання. Замість тиску на малих підприємців держава повинна сконцентруватися на зловживаннях великих гравців, які створюють найбільші бюджетні втрати.
Чесний малий бізнес має працювати спокійно та без зайвого адміністрування. А недобросовісні компанії, які роками користуються лазівками, повинні поступово втратити можливість ховатися за спрощеною системою.
Дякуємо організаторам та всім учасникам дискусії за відкритість, реалістичний погляд і готовність шукати рішення для економіки, яка працює чесно і на користь держави.
